2x7619FBAA-65CE-40E8-94FA-2FB7C88D9250Доступно в x2x2x2EFF7CEFA-E6F8-49AC-9CC6-65A7B4830579x2x2Cow newEye 2Created using Figma8F60A0CF-4163-4B4D-A7CD-D4992B8DB90AF7B68751-3932-4A3C-870C-6F2EA50C54D11E3E171D-4DDF-436F-83C4-B8A3467D4868СКАЧАЙ НА Ресурс 1Group 3Group 3Group 3Group 3Group 3Group 3!odnoklassnikiCreated using Figma63809FF4-E61A-4E2E-A817-48E0E2AF162D851B4A74-D267-4F8B-BDE8-9F75FC63A1F7Group 2RectangleШэрингCreated using FigmaРесурс 1vkCreated using Figma

З глибини століть до наших днів: еволюція методів обробки і зберігання молока

Сьогодні знайти смачне і, що головне, свіже молоко не проблема – такий продукт можна купити практично в кожному магазині. А ось раніше, щоб запобігти скисанню молока, до яких тільки способів зберігання не вдавалися...

З глибини століть до наших днів: еволюція методів обробки і зберігання молока

Щоб краще усвідомити, наскільки довгий шлях ми пройшли до сучасних технологій у молочній промисловості, почнемо з моменту, коли люди почали пити молоко тварин. Приблизно 10 тисяч років тому наші пращури почали використовувати дійниці, відстійники для сиру та інше приладдя, яке вказує на те, що у людей з'явилися тварини, котрі давали молоко. До цього тварин розводили виключно заради м'яса і тяглової сили. Антропологи вважають, що саме в цей час у людини з'явилася і здатність засвоювати молоко навіть у дорослому віці – мутація в ДНК дозволила розширити раціон молочними продуктами. Одні вчені стверджують, що таким чином організм зміг засвоювати з молока кальцій або вітамін D, яких бракувало, інші – що такий еволюційний крок був зроблений, щоб уникнути голодної смерті. 

У IX тисячолітті до нашої ери жителі Ірану і Афганістану почали одомашнювати корів і овець. На столах турків і африканців молоко з'явилося у VII тисячолітті до нашої ери. А вже через тисячоріччя корови, вівці і кози були практично в кожному дворі на європейському континенті. 

У далекі часи, щоб подовжити «життя» молоку, до яких тільки методів не вдавалися: зберігали молоко в глиняному посуді в глибоких холодних льохах, знезаражували кип'ятінням (але ми вже знаємо, що тривале кип'ятіння руйнує корисні властивості молока), додавали екзотичних «інгредієнтів», щоб не заводилися бактерії, – листя хрону, а то і зовсім живих жаб (як виявилося, шкіра жаби виділяє ряд бактерицидних речовин, тому в такому молоці не заводиться патогенні мікроорганізми), взимку молоко просто заморожували. Кочові народи робили з молока сир, оскільки при неосілому способі життя довго зберігати молоко свіжим було неможливо. 

У XI столітті в літописі «Руська правда» вже згадується, що на Русі масло і сир не тільки їли, але і продавали. Правда, перевірити якість продуктів окрім як «на око» навряд чи хто міг. Наприклад, молоко, яке привозили на ринок, перевіряли стражники – мачали в молоко шаблю і дивилися, як воно стікає по клинку, так визначали жирність продукту. Наскільки чистими були шаблі, історія замовчує... 

В середині XIX століття французький мікробіолог Луї Пастер винайшов спосіб очищення молока від шкідливих бактерій – пастеризацію. Ця технологія і зараз широко використовується на молокозаводах. Але справжню революцію в питанні обробки і збереження молока зробив шведський інженер Рубен Раусинг, винахідник ультрапастеризації і асептичного методу упаковки і майбутній засновник компанії Tetra Pak. 

Сьогодні ультрапастеризація є найбільш сучасною, безпечною і щадною технологією термообробки молока. Секрет – в максимально швидкому нагріванні молока під тиском до 137-140⁰С, витримці при цій температурі протягом всього 4-х секунд з подальшим різким охолодженням. Це нейтралізує усі потенційно небезпечні бактерії та їхні спори, однак зберігає користь і свіжість натурального молока. Молоко упаковують в багатошарові картонні асептичні пакети Тетра Пак, в яких воно може зберігатися довго навіть без холодильника!

 


Запитати